Батьки малюків нерідко помічають, що дитина почала бігати в туалет кожні 15-20 хвилин, при цьому виділяється лише невелика кількість сечі. Така ситуація викликає занепокоєння, і це цілком зрозуміло. Часте сечовипускання малими порціями може бути як варіантом норми, так і ознакою проблем зі здоров’ям. Розберемося, коли варто просто спостерігати, а коли терміново звертатися до лікаря.
Скільки разів на день дитина має ходити в туалет
Перш ніж говорити про порушення, потрібно розуміти вікові норми. Частота сечовипускання залежить від віку дитини та об’єму її сечового міхура.
Орієнтовні норми для дітей різного віку:
- Немовлята до 6 місяців — 20-25 разів на добу
- Від 6 місяців до року — 15-17 разів
- 1-3 роки — 10-12 разів
- 3-7 років — 7-9 разів
- 7-12 років — 6-8 разів
- Підлітки — 5-7 разів
Якщо ваша дитина ходить у туалет частіше за ці показники, а порції сечі при цьому маленькі — це привід звернути увагу на її стан.
Фізіологічні причини частого сечовипускання
Не завжди часті походи в туалет пов’язані з хворобами. Є цілком природні причини такого стану.
Надмірне вживання рідини. Діти люблять соки, компоти, солодкі напої. Якщо малюк випиває багато рідини, особливо ввечері, він буде частіше проситися в туалет. Також деякі продукти мають сечогінний ефект: кавуни, дині, огірки, журавлина.
Переохолодження. Коли дитина замерзла, організм рефлекторно збільшує вироблення сечі. Це тимчасове явище, яке минає після зігрівання.
Стрес та хвилювання. Похід у дитячий садок, конфлікти в сім’ї, переїзд, народження молодшого братика чи сестрички — все це може спровокувати нейрогенну дисфункцію сечового міхура. Дитина починає часто бігати в туалет, хоча фізично здорова.
Вікові особливості. У дітей до 3-4 років м’язи сечового міхура ще недостатньо розвинені. Міхур не може утримувати великий об’єм сечі, тому дитина ходить у туалет частіше.
Коли часте сечовипускання — ознака хвороби
На жаль, іноді причина криється в захворюваннях сечовидільної системи. За статистикою, інфекції сечових шляхів трапляються у 3-5% дівчаток та 1% хлопчиків дошкільного віку.
Цистит
Запалення сечового міхура — одна з найпоширеніших причин частого сечовипускання малими порціями. Дитина скаржиться на біль внизу живота, печіння під час походу в туалет. Сеча може бути каламутною, іноді з домішками крові. Температура тіла підвищується до 37-38 градусів.
Дівчатка хворіють на цистит у 5-6 разів частіше за хлопчиків через анатомічні особливості — коротку та широку уретру.
Уретрит
Запалення сечівника супроводжується різзю та печінням при сечовипусканні. Дитина боїться йти в туалет через біль, тому затримує сечу до останнього, а потім випускає маленькими порціями.
Пієлонефрит
Запалення нирок — серйозне захворювання, яке потребує негайного лікування. Окрім частого сечовипускання, спостерігається висока температура (39-40 градусів), біль у попереку, загальна слабкість, блювання. Без лікування пієлонефрит може призвести до ниркової недостатності.
Гіперактивний сечовий міхур
Цей стан діагностують приблизно у 10-15% дітей шкільного віку. М’язи міхура скорочуються мимовільно, створюючи відчуття переповненості навіть при невеликій кількості сечі. Дитина відчуває раптові позиви, які важко контролювати.
Цукровий діабет
Часте сечовипускання разом із сильною спрагою, втратою ваги та постійною втомою може вказувати на цукровий діабет. Захворюваність на діабет 1 типу серед дітей в Україні становить близько 10-12 випадків на 100 000 дитячого населення. При підозрі на діабет потрібно здати аналіз крові на глюкозу.
Нецукровий діабет
Рідкісне захворювання, при якому нирки не можуть концентрувати сечу. Дитина виділяє до 5-10 літрів сечі на добу, постійно хоче пити. Причина — порушення вироблення антидіуретичного гормону або нечутливість нирок до нього.
Симптоми, які повинні насторожити
Терміново зверніться до лікаря, якщо окрім частого сечовипускання ви помітили:
- Біль або печіння під час сечовипускання
- Кров у сечі
- Підвищення температури тіла
- Біль у животі або попереку
- Неприємний запах сечі
- Нетримання сечі вдень у дитини старше 4 років
- Сильну спрагу, яку неможливо вгамувати
- Втрату ваги без видимих причин
- Набряки на обличчі або ногах
Які обстеження призначить лікар
Для з’ясування причини полакіурії (медичний термін для частого сечовипускання) педіатр або дитячий уролог призначить обстеження.
Загальний аналіз сечі — базове дослідження, яке покаже наявність запалення, білка, глюкози, бактерій у сечі.
Аналіз сечі за Нечипоренком — визначає кількість лейкоцитів, еритроцитів та циліндрів в 1 мл сечі. Допомагає виявити приховане запалення.
Бактеріологічний посів сечі — виявляє збудника інфекції та його чутливість до антибіотиків.
УЗД нирок та сечового міхура — безболісне дослідження, яке покаже структурні зміни органів, наявність каменів, вроджених аномалій.
Аналіз крові на глюкозу — для виключення цукрового діабету.
За необхідності лікар може призначити урофлоуметрію (вимірювання швидкості потоку сечі), цистоскопію (огляд сечового міхура зсередини) або рентген із контрастом.
Як допомогти дитині вдома
До візиту до лікаря або паралельно з лікуванням батьки можуть полегшити стан дитини простими заходами.
Слідкуйте за питним режимом. Не обмежуйте рідину різко — це може нашкодити. Але розподіліть її рівномірно протягом дня. Основну частину рідини дитина має випивати до 17-18 години.
Виключіть продукти-подразники. Газовані напої, цитрусові, шоколад, гострі страви можуть подразнювати сечовий міхур.
Не допускайте переохолодження. Стежте, щоб дитина не сиділа на холодному, одягалася за погодою.
Дотримуйтесь гігієни. Дівчаток потрібно підмивати спереду назад, щоб не занести інфекцію з кишківника. Білизна має бути з натуральних тканин.
Створіть спокійну атмосферу. Якщо причина в стресі, поговоріть із дитиною, з’ясуйте, що її турбує. Іноді потрібна консультація дитячого психолога.
Ведіть щоденник сечовипускання. Записуйте, скільки разів дитина ходила в туалет, приблизний об’єм сечі, скільки випила рідини. Ця інформація допоможе лікарю поставити діагноз.
Методи лікування
Терапія залежить від причини частого сечовипускання.
При інфекціях сечових шляхів призначають антибіотики. Курс лікування зазвичай становить 5-14 днів. Важливо пропити весь курс, навіть якщо симптоми зникли раніше. Також використовують уросептики рослинного походження, багато рідини.
При гіперактивному сечовому міхурі застосовують поведінкову терапію (тренування міхура), фізіотерапію, у складних випадках — медикаменти, які розслаблюють м’язи міхура.
При нейрогенних порушеннях працюють із психологом, призначають седативні препарати рослинного походження, вітаміни групи В.
При цукровому діабеті потрібна консультація ендокринолога, призначення інсуліну або інших цукрознижувальних препаратів, дієта.
При вроджених аномаліях іноді потрібне хірургічне втручання.
Профілактика проблем із сечовипусканням
Запобігти багатьом захворюванням сечовидільної системи простіше, ніж лікувати.
- Привчайте дитину до регулярного сечовипускання кожні 2-3 години
- Не дозволяйте довго терпіти — це розтягує міхур і порушує його функцію
- Слідкуйте за регулярним випорожненням кишківника — запори тиснуть на сечовий міхур
- Забезпечте достатнє вживання рідини — 30-50 мл на кг ваги на добу
- Проходьте профілактичні огляди та здавайте загальний аналіз сечі раз на рік
Підсумки
Часте сечовипускання малими порціями у дітей — поширена скарга на прийомі педіатра. У більшості випадків причина банальна: багато рідини, стрес або переохолодження. Але іноді за цим симптомом ховаються серйозні захворювання, які потребують лікування.
Не ігноруйте проблему та не займайтеся самолікуванням. Якщо дитина ходить у туалет частіше за норму протягом кількох днів, зверніться до лікаря. Вчасна діагностика та правильне лікування допоможуть уникнути ускладнень і повернути малюку комфортне життя.
+ Немає коментарів
Додайте свій