Заклало вухо – що робити

Заклало вухо — це не окрема хвороба, а симптом, який може з’являтися при сірчаній пробці, нежитю, перепаді тиску, отиті, потраплянні води у вухо, набряку євстахієвої труби або навіть при раптовому зниженні слуху. Люди часто описують цей стан так: «наче вата у вусі», «чути ніби під водою», «вухо не болить, але тисне», «після нежитю не відпускає», «після літака або ліфта не відкладає». У такій ситуації важливо не діяти навмання, бо безпечні на перший погляд дії інколи погіршують стан.

Проблеми зі слухом дуже поширені. За даними профільних медичних спостережень, помітне зниження слуху має значна частина дорослих, а вушні інфекції особливо часто трапляються у дітей. Тому скарга на закладеність вуха — одна з типових причин звернення до сімейного лікаря, отоларинголога або педіатра.

Чому закладає вухо

Найчастіше причина пов’язана не з самим зовнішнім слуховим проходом, а з порушенням проходження звуку або тиску в ділянці зовнішнього, середнього чи внутрішнього вуха. Найпоширеніші варіанти такі:

  • Сірчана пробка — слух стає гіршим, з’являється відчуття повноти, іноді шум або легке запаморочення.
  • Нежить, ГРВІ, алергія — набрякає євстахієва труба, через що порушується вентиляція середнього вуха.
  • Перепад тиску — під час польоту, підйому в гори, занурення у воду, швидкого спуску в ліфті.
  • Вода у вусі після душу, басейну, купання.
  • Отит — закладеність часто поєднується з болем, температурою, пульсацією, виділеннями.
  • Травма слухового проходу ватною паличкою, шпилькою, сірником або іншим предметом.
  • Раптове зниження слуху — небезпечний стан, при якому людина може відчути різке закладання одного вуха за короткий час.

Що робити, якщо заклало вухо

Тактика залежить від причини, але безпечний алгоритм дій можна звести до кількох кроків.

  1. Оцініть симптоми. Чи є біль, температура, шум, виділення, запаморочення, різке погіршення слуху, недавній нежить або переліт.
  2. Не лізьте у вухо предметами. Це одна з найчастіших помилок у побуті.
  3. Не капайте навмання спирт, перекис, олію, борний спирт або «народні» суміші без розуміння причини.
  4. Якщо був перепад тиску, спробуйте ковтати, позіхати, пити маленькими ковтками воду.
  5. Якщо є нежить, треба працювати не лише з вухом, а й з носом, бо часто проблема пов’язана з набряком носоглотки.
  6. Якщо підозрюєте сірчану пробку, не намагайтеся виколупати її самостійно.
  7. Якщо слух різко впав, не чекайте кілька днів — потрібна швидка медична оцінка.

Що можна зробити вдома безпечно

Домашні дії допустимі лише тоді, коли немає сильного болю, температури, гною, крові, травми і різкого падіння слуху.

  • Кілька разів позіхнути або зробити ковтальні рухи.
  • Повільно пити воду маленькими ковтками.
  • Якщо заклало після польоту — пожувати жувальну гумку.
  • Якщо причина ймовірно в нежитю — промити ніс сольовим розчином.
  • Підтримувати нормальне зволоження повітря, особливо під час застуди.
  • Якщо у вухо потрапила вода — нахилити голову набік, дати воді витекти, акуратно промокнути вушну раковину рушником.

Не можна сушити вухо гарячим феном, вставляти ватні палички глибоко у слуховий прохід, закопувати агресивні рідини або гріти вухо, якщо причина невідома.

Як зрозуміти, що це може бути сірчана пробка

Сірчана пробка часто дає відчуття, що вухо «закрилося» раптово, особливо після душу, миття голови або басейну. Вода розмочує сірку, вона набухає, і закладеність стає сильнішою. Додатково можуть бути:

  • зниження слуху на одне вухо;
  • шум у вусі;
  • відчуття тиску або повноти;
  • інколи кашель або легке запаморочення.

У такій ситуації головна помилка — намагатися вичистити пробку паличкою. Зазвичай це не допомагає, а проштовхує сірку ще глибше. Найкраще рішення — звернутися до ЛОР-лікаря для огляду та безпечного видалення.

Якщо заклало вухо при нежитю або після застуди

Дуже часто причина — не саме вухо, а порушення роботи євстахієвої труби, яка з’єднує середнє вухо з носоглоткою. Коли є набряк слизової, труба гірше відкривається, у вусі змінюється тиск, і людина чує приглушено.

Типові скарги в такому випадку:

  • вухо заклало після нежитю;
  • є відчуття «клацання» або «переливання»;
  • слух то поліпшується, то знову погіршується;
  • додається тиск у носі або пазухах.

Що доречно:

  1. Промивати ніс ізотонічним сольовим розчином.
  2. Лікувати основну причину — вірусну інфекцію, алергічний риніт, синусит.
  3. Не сякатися занадто різко, щоб не підвищувати тиск у носоглотці.
  4. Звернутися до лікаря, якщо закладеність не минає, посилюється або з’явився біль.

Якщо заклало вухо після літака, дороги або перепаду тиску

Таке трапляється через різницю тиску між зовнішнім середовищем і середнім вухом. У більшості людей стан минає самостійно, але не завжди швидко.

Що допомагає:

  • ковтання;
  • позіхання;
  • пиття води маленькими ковтками;
  • спокійне відновлення носового дихання, якщо ніс закладений.

Якщо після перельоту або занурення з’явився різкий біль, кров’янисті виділення, сильний шум або помітне падіння слуху, потрібен огляд лікаря.

Коли треба терміново звернутися до лікаря

Є симптоми, при яких чекати не варто. Вони можуть вказувати на гострий отит, пошкодження барабанної перетинки, раптову сенсоневральну втрату слуху або іншу проблему, яку треба лікувати швидко.

  • різке зниження слуху на одне або обидва вуха;
  • сильний біль у вусі;
  • виділення з вуха — гній, рідина, кров;
  • температура і погіршення загального стану;
  • запаморочення, нудота, порушення рівноваги;
  • шум у вусі разом із помітним падінням слуху;
  • закладеність після травми або удару;
  • симптом не минає кілька днів або повторюється часто.

Чого робити не можна

При закладеному вусі багато людей роблять дії, які тільки ускладнюють лікування. Найнебезпечніші помилки:

  • чистити вухо ватними паличками глибоко;
  • використовувати шпильки, сірники, пінцет;
  • гріти вухо без діагнозу;
  • капати будь-які краплі «бо комусь допомогло»;
  • терпіти різке падіння слуху кілька днів;
  • ігнорувати закладеність у дитини, особливо після застуди або при температурі.

Чому ватні палички часто шкодять

Ватна паличка не очищає вухо повністю. Часто вона проштовхує вушну сірку глибше, подразнює шкіру слухового проходу і створює ризик мікротравм. Через це зростає ймовірність сірчаної пробки, болю, запалення і навіть пошкодження барабанної перетинки.

Вушна сірка сама по собі не є брудом. Вона захищає шкіру слухового проходу, затримує пил і має захисну функцію. Проблемою стає не наявність сірки, а її надмірне накопичення або ущільнення.

Як лікар з’ясовує причину

На прийомі лікар зазвичай уточнює, коли з’явився симптом, чи був нежить, переліт, купання, біль, температура, виділення, зниження слуху. Потім оглядає вухо і вирішує, чи потрібне додаткове обстеження.

Можуть використовуватися:

  • отоскопія — огляд слухового проходу і барабанної перетинки;
  • аудіометрія — оцінка слуху;
  • оцінка стану носа та носоглотки;
  • за потреби — додаткові аналізи або консультації.

Що особливо важливо для дітей

У дітей закладеність вуха часто пов’язана з отитом або набряком після застуди. Маленька дитина не завжди скаже, що саме не так, тому батьки частіше помічають непрямі ознаки:

  • дитина торкається до вуха;
  • стає плаксивою;
  • гірше реагує на звуки;
  • погано спить;
  • підвищується температура;
  • відмовляється від їжі.

Вушні інфекції у дітей дуже поширені, тому при скаргах на вухо самолікування небажане. Якщо дитина погано чує, має біль або гарячку, потрібен огляд лікаря.

Коротко: що робити, якщо заклало вухо

  1. Не панікувати, але й не ігнорувати симптом.
  2. Не чистити вухо паличками та предметами.
  3. Оцінити супутні симптоми: біль, температура, шум, виділення, запаморочення, нежить.
  4. Після перепаду тиску спробувати ковтання, позіхання, воду маленькими ковтками.
  5. При нежитю зайнятися лікуванням носа та носоглотки.
  6. При підозрі на сірчану пробку не діставати її самостійно.
  7. При різкому падінні слуху, болю, виділеннях або запамороченні звернутися по медичну допомогу якнайшвидше.

Закладене вухо часто здається дрібницею, але за цим симптомом можуть стояти зовсім різні стани — від відносно простих до тих, що потребують швидкого лікування. Найкраща тактика — не травмувати вухо самостійно, не капати випадкові засоби і вчасно звернутися до лікаря, якщо є тривожні ознаки.

+ Немає коментарів

Додайте свій